Не криптою єдиною - коротка історія та причини обвалу деяких фіатних валют
(http://coinews.io/uploads/article/3790/man-2047269_1280.jpg)
У минулому році ми стали свідками міні-катастрофи валютних ринків. Австралійському долару знадобилося лише 7 хвилин, щоб стрімко впасти до японської єни, яка зросла до десятирічного максимуму. Як і ціла низка фіатних валют, біткойн переживає власний цикл зростань і падінь. Історично склалося так, що кілька світових фіатних валют страждали значно більшою волатильністю, яка призводила в результаті до гіперінфляції.
Варто зазначити, що в даний час резервною світовою валютою є долар США. Долар став резервною валютою, коли президент Річард Ніксон (Richard Nixon) відмовився від золотого стандарту. У 1944 році Бреттон-Вудська угода спрямувала курс долара до його поточного становища. До долара домінуючою глобальною резервною валютою був британський фунт стерлінгів.
Також і євро, і японська єна стають все більш популярними як резервна валюта, враховуючи розмір їхньої економіки. Сила долара США має вирішальне значення. Наприклад, сильний долар або збільшення обмінного курсу є кращим для фізичних осіб, оскільки це робить імпорт дешевшим і знижує інфляцію.
На початку цього року керівник Банку Англії (Bank of England), Марк Карні (Mark Carney) заявив, що китайський юань може бути альтернативною резервною валютою. Посилаючись на китайську валюту, Карні сказав:
Через світове перерозподіл розрив між реальним і фінансовим становищем, ймовірно, зменшиться, і в цьому процесі можуть виникнути інші резервні валюти. У першу чергу, я очікую, що це будуть існуючі національні валюти, такі як юань.
Більшість світових валютних курсів коливаються в залежності від попиту та пропозиції на валютному ринку. Стабільність будь-якої валюти залежить від споживчої довіри, політичного стану та економічних показників, які впливають на силу валюти. Ті, хто цікавиться криптовалютами, повинні переглянути історію валютних крахів, щоб краще зрозуміти волатильність і те наскільки легко валюти росли і падали в ціні.
Болівар є одним з найостанніших випадків прикладу краху валюти. Для Венесуели все почалося ще у червні 2010 року, коли президент Уго Чавес оголосив економічну війну через збільшення дефіциту у Венесуелі. З того часу криза тільки посилюється, через недбалу роботу уряду Мадуро, та стає дедалі серйознішою, внаслідок зниження ціни на нафту на початку 2015 року та падіння видобутку нафти через відсутність технічного обслуговування та інвестицій. Починаючи з 2016 року, політичне невдоволення у Венесуелі було підсилене зростанням гіперінфляції, скороченням виробництва та нестачею продовольства та ліків. У 2017 році адміністрація президента США Дональда Трампа підписала розпорядження, яке забороняє підписання нових угод з урядом-боржником Венесуели або з її державною нафтовою компанією. Ця ситуація змусила президента Мадуро обійти санкції США і почати використовувати свою суперечливу цифрову валюту - Petro, для продажу нафти.
(https://lh5.googleusercontent.com/4_-Q-XNB-qpCxjz4wpcTAg0dBbgQUcG62KmDRwjTSVvus2oveKDdO5YMsH6woFQyhyWSk1gkaJxwWET9tTmaqZhk-tFUj6fYeAGntJTUtQf8ypLZvhPtEeYIIEUwXrCa7KoWWe21)
Республіка Зімбабве в Південній Африці зазнала найгіршої інфляції у 2008 році, що призвело до відмови від валюти. Гіперінфляція призвела до періоду волатильності валюти в Зімбабве, який почався наприкінці 1990-х років. Пік гіперінфляції відбувся в середині листопада 2008 року, при цьому ставка оцінювалася в 79 600 000 000% на місяць. Це призвело до того, що 1 долар США став еквівалентом вражаючої суми в розмірі 2 621 984 228 доларів Зімбабве (Z$).
Аргентина є третьою за величиною економікою Латинської Америки. З моменту своєї незалежності від Іспанії в 1816 році країна багато разів не виплачувала свою заборгованість, а інфляція часто була двозначною. Аргентина мала рекордний ріст до ембарго на продаж нафти ОПЕК в середині 1970-х років. Після цього відбулися громадянські та політичні заворушення, дефіцити бюджету та торгівлі загрожували серйозній рецесії.
Під впливом цього уряд вдався до друку грошей. Військовий переворот у 1976 році призвів до подальшого економічного спаду та збільшення інфляції, оскільки грошова маса продовжувала збільшуватися. На жаль, до 1982 року ВВП був у вільному падінні і падав на 12% у рік, що було найгіршим після Великої депресії.
У період з 2008 по 2011 рік світ став свідком фінансової кризи в Ісландії. У порівнянні з розміром своєї економіки, системний банківський колапс Ісландії був найбільшим у будь-якій країні впродовж економічної історії. У жовтні 2008 року Ісландія націоналізувала свої три найбільші банки - Kaupthing Bank, Landsbanki та Glitnir Bank, які оголосили дефолт до зовнішнього боргу в розмірі $62 млрд. Оскільки довіра до банків зникла, це призвело до різкого знецінення ісландської крони у 2008 році.
У 2018 році турецька ліра знизилася до рекордно низького рівня до долара США. Знецінена валюта Туреччини чинила величезний тиск на масові боргові зобов'язання країни перед іншими країнами. Тут варто подивитися на економічні проблеми Туреччини. Зовсім недавно крах турецької ліри дав можливість вкладати кошти для деяких інвесторів.
Багато спостерігачів тішились падінню вартості біткойна та криптовалют. Проте, розглядаючи історію фіатних валют, стає очевидним, що до певної міри завжди існує волатильність. Це не щось нове, і криптовалюти, як і фіатні валюти, переживають типові цикли росту і падінь. Оскільки гіперінфляція неможлива з валютами фіксованого постачання, такими як біткойн, ймовірність повної девальвації є надзвичайно малою, в той час як потенціал для інвесторів з терпінням - величезний.
http://coinews.io/ua/category/1-kripto/article/3790-ne-kriptovaljutami-%D1%94dinimi---korotka-%D1%96stor%D1%96ya-ta-prichini-obvalu-deyakih-f%D1%96atnih-valjut